Стабілізатор поперечної стійкості складається з круглого прута, зазвичай зігнутого в U-подібну форму, діаметром від 10 до 60 міліметрів.
Центральна частина «U» кріпиться до кузова автомобіля так, щоб вона могла обертатися в гумових підшипниках, в той час як кутові кінці з’єднані з підвіскою коліс. Це означає, що сили, що виникають з одного боку, в стабілізаторі поперечної стійкості компенсуються і передаються на протилежний бік.
Стабілізатори поперечної стійкості підвищують курсову стійкість та, відповідно, керованість автомобіля. Одночасно вони зменшують нахил кузова й зменшують бічні коливання. Покращена курсова стійкість допомагає проходити повороти ще безпечніше й комфортніше.