Пальне для двигунів внутрішнього згоряння поділяють на бензин і дизельне паливо. Його зазвичай виробляють шляхом перегонки сирої нафти. Пальне, яке використовується в автотранспорті, має бути абсолютно чистим і не містити твердих домішок. Бензинове пальне буває різної густини і з різним октановим числом (Normal, Super, Super Plus).
Октанове число визначає стійкість пального проти детонації. Чим вище октанове число, тим стійкіше пальне до самозаймання. Дизельне пальне отримують шляхом перегонки сирої нафти при температурі від 180 до 300 °C в формі так званого «газойлю». Якість і властивості бензину й дизельного пального переважно визначаються присадками. Такі хімічні присадки до дизельного пального поліпшують стабільність при зберіганні, підвищують стійкість проти детонації і забезпечують антикорозійний захист. Вони покращують плинність дизельного палива при мінусових температурах або запобігають утворенню кристалів льоду на дросельній заслінці, що може виникнути при виділенні тепла з повітря під час випаровування пального.
Каталітичні нейтралізатори ефективні лише при використанні безсвинцевого пального. Оскільки органічні сполуки свинцю раніше вважалися найефективнішими антидетонаторами, неетиловане пальне має бути збагачене спеціальними, високоякісними, високооктановими, несвинцевими компонентами.